Бажаєш бути успішним - читай

Якось дитиною бувало

1871 рік був плідним в історії української літератури. Він подарував Україні Лесю Українку.

Дитячі роки Лесі минали на поліссі в краю предковічних соснових борів, таємничих лісових озер, росистих лук. Дівчина росла веселою і жвавою, розумницею і чепурушкою. Серед ровесників виділялася здібністю і працьовитістю.

Так склалося життя маленької дівчинки – майбутньої поетеси – що хвороба (туберкульоз кісток) спричинилась до того, що Леся не змогла ходити до школи, не навчалась у жодному навчальному закладі. Але наполеглива й працьовита, вона здобула глибокі й різносторонні знання. Особливо добре знала літературу – вітчизняну і світову, володіла класичними і основними європейськими мовами, з юних років цікавилась філософією. Вона знала понад 10 іноземних мов, любила музику і грала на фортепіано, любила співати і танцювати, проявляла інтерес до малювання.

Літературну діяльність почала рано. У 9 років написала перший вірш «Надія», а в тринадцять років появився перший друкований вірш «Конвалія». Про це все дізналися учні та батьки 2-Бкл. та 3-В класу ЗОШ №1 на літературно-музичній годині «Якось дитиною бувало». В ролі маленької Лесі була Неродик Настя, а брата Михайлика грав  – Пащук Назар. Активними учасниками були: Юфпак Вікторія, Мусаленко Віолетта, Булік Вікторія, Савчуки Тетяна та Вікторія, Ткачук Дарина, Фролова Оля, Ремінський Володимир, Шкабко Андрій, Стрельчук Олександр, Лукашук Костянтин, Зінчук Софія, Семенюк соломія, Борисюк Олександр, Хабовець Олександра. Всі учасники дійства відтворили дитячі ігри, які колись грала Леся з подругами. Показали танець «Струмочок», виконували пісню «Щебетала пташечка». До уваги дітей була представлена книжкова виставка «Високе світло імені та слова».