Якби всі звірі та птахи вміли говорити людською мовою, то розповіли б нам багато цікавого та важливого. У кожного звіра, у кожного птаха своє особливе життя. Під час гри - подорожі "Якби тварини вміли говорити" користувачі бібліотеки для дітей Маневицької публічної бібліотеки спробували зрозуміти його, адже доля цих "знайомих незнайомців" часто залежить від нашої поведінки, а особливо в теперішній час загарбницької війни з росією. Домашні котики, собачки розказали б, як вони знають коли прилетить смертоносний снаряд, як відчувають, коли до хвіртки прямує без запрошення чужа людина, як вміють лікувати зранені дитячі дущі, а також душі українських захисників.
Не дивлячись на оголошений простій бібліотека намагається бути відкритою та доступною для своїх користувачів, як місцевих жителів так і ВПО. Колектив бібліотеки робить вклад у нашу Перемогу на культурному полі. І сьогодні, з нагоди Дня Української Державності, який відзначається нашою країною вперше 28 липня в час жорстокої війни, а ще в День Хрещення Київської Русі бібліотека для дітей Маневицької публічної бібліотеки провела інформ - реліз "Велика історія величної держави".
Бібліотекар Ніна Король запропонувала читачам відео фільм "Історія України. Коротко" і представила тематичну поличку літератури "Князь, який змінив світ". Присутні читачі бібліотеки та діти ВПО поділилися інформацією про Володимира Великого, яку розшукали в мережі Інтернет, а поспілкувавшись за чашкою ароматного чаю з солодощами, учасники зустрічі вибрали книги з фонду бібліотеки. Отже Україна була, Україна є, Україна буде!
Свято Івана Купала є одним із найдавніших і улюблених в народі, а тому саме йому присвячена зустріч в літературно - мистецькому кафе "Книга g Кава" Маневицької публічної бібліотеки. Учасники сьогоднішнього засідання познайомилися з історією та традиціями свята, яке визначається особливою поетичністю, чарівністю, оберегами. А яке свято Івана Купала без купальського віночка?! Тож ми його і сплели.
ДЕНЬ СКОРБОТИ І ВШАНУВАННЯ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ВІЙНИ В УКРАЇНІ
22 червня 1941 рік... Четверта година ранку... Біль, кров і смерть... Ця мить тривала чотири довгих роки в житті тих, кому вдалося пережити цей жах в тодішній країні. А багатьом не вдалося... Не судилося... Ніхто не забутий! Ніщо не забуте! Ми стали передавати це з покоління в покоління. Ця дата закріплена в наших серцях, вона є в наших календарях. Ми повинні любити життя, а не смерть, ненависть і агресію. Тому ми виграли тоді. Тому переможемо і зараз. Переможемо і не забудемо !!!
