Зустріч

Тихі зорі вічної пам'яті

Сімдесят два роки спливає від тих днів, коли пролунали останні залпи Другої Світової війни. Дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашніній війні. Майже не залишилось її учасників, але не зникає з пам'яті людської великий подвиг і велика трагедія нашого народу.

 До читальної зали бібліотеки, сьогодні завітали учні 5-В класу ЗОШ №1 ім. Андрія Снітка, щоб читати Велику Книгу Історії тих років. 

Повернутися в минуле допомогли осторбайтери Анастасія Степанівна Бірук та Герта Андріївна Павлюк поділившись своїми спогадами, пребуванням в Німеччині та Фінляндії під час Другої Світової війни. На даний час вони є членами Луцької міської громадської ветеранської організації "Спілка в'язнів-жертв нацизму".

 Анастасія Степанівна 88-річна лучанка, родом із Полтавщини була вивезена до Німеччини коли їй виповнилося 13 років, вона й досі цитує німецькі вірші і крізь сльози згадує реалії тих часів. "Мене зловили і завезли в Німеччину. На вагоні тоді писало "добровольці". Батогом по спині - так нас заганяли у вагон. Після Голодомору ми тільки встигли трохи підняти голову, а тут вже війна. Працювати треба було дуже важко, режим був жорстокий. Нас не вчили ні етики, ні естетики, вчили тільки німецької мови, змушували вчити тільки німецькі вірші", розповіла жінка.

Боришкевич Богдан, Мілінчук Денис, Якимчук Олександр, Синиця Анна та Бондар Давид  запитували гостей про їхні примусові роботи, відношення німців до них.

Хочеться зібрати всі квіти землі і покласти їх до ніг ветеранів і подякувати за той подвиг, який дав надію на мирне життя та на світле майбутнє. Глибока сердечна вдячність тим, хто дарував нам щастя відчути мирний, щасливий весняний подих Перемоги.