Маневиччина - рідна серцю сторона
Подорожували сторінками історії унікальних православних храмів Маневиччини, які є пам'ятками культової архітектури та сакрального мистецтва.
Краса земна, Маневиччино рідна!
В тобі живуть і пісня і душа.
Усе близьке: луги і синь погідна
І смак чорниць з лозового коша.
З тобою я радію і сумую,
Плекаю мрії, як вишневий сад,
В тобі моя тепліється надія,
Як білий день, як тихий зорепад.
Маневиччина здавна славиться мальовничими краєвидами, дзвінкоголосими піснями, працелюбністю і щирістю простого православного люду. Але людське око чарують не тільки голубі озера, чудові ріки чи густі ліси. Чим ще славиться наша маленька батьківщина, дізналися учні 8-А класу ЗОШ №2 гімназії під час загальносистемного масового заходу, який проходив у районній бібліотеці.
Протоієрей Тарасій зацікавив слухачів своєю розповіддю про історію будівництва храмів, зокрема храму на честь ікони Божої Матері "Живоносне джерело".
Про історію заснування Маневич, найстарішу споруду - залізничний вокзал та створення герба селища розповів краєзнавець Микола Борбич.
Ведучі запросили до подорожі по інших природничо-історичних місцях нашого краю.
Під час заходу прозвучали пісні "Волинська моя сторона", "Маневичі" у виконанні Василя Дарчука, Миколи Богайчука, Ніни Мережі, Віктора Демчука.
Любити свою рідну землю, пишатися її красою, милуватися травинкою і деревцем, дізнатися про нашу найкращу у світі Маневиччину допоможуть читачам книги із книжкової виставки "Чарівний край! Очам утіха".
Немає коментарів:
Дописати коментар