Ми пам'ятаємо!
Бій під Волновахою - це наш біль, це трагічна сторінка нашої історії, яку ми ніколи не забудемо!
Чому ти плачеш, душенько тендітна?
Чому ти, Україно, у сльозах?
Чом сива стала небосинь блакитна?
Чому від суму не співає птах?
Від горя плачу я, від туги і від болю,
За тих в сльозах, що згинули в боях.
Що матір затулили ви собою,
Долаючи нестерпний біль і страх.
Печаль і сльози розривають груди,
Як гинуть мої дочки і сини.
Якби ви тільки знали, добрі люди,
Як я стомилась від проклятої війни!
Нелюдський біль як тіло моє крають,
Як душу мою хочуть розірвати.
Та вороги мене не подолають,
Бо встали матір діти захищати.
Я витру сльози, залікую рани,
І прийде мир і спокій в наші хати,
І розіб'ються вщент ворожі плани,
Героїв буду вічно пам' ятати!
Т. Семенченко
Сьогодні учні 7-Б класу ЗОШ №2-гімназії переглянули фільм "Воїни миру", про нашого земляка Леоніда Полінкевича, який загинув 22 травня 2014 року під Волновахою.
В той страшний день бойовики прицільним ударом знищили заставу, внаслідок якого загинуло 18 українських військовослужбовців. Це були перші найбільші втрати України від початку російської агресії на Донбасі.
Діти вшанували загиблих героїв хвилиною мовчання.
Вічна пам'ять! Герої не вмирають!
Немає коментарів:
Дописати коментар